Повернутись на головну сторінку

 

 

 

 

Архів — Archiv

29.05.2004

 

Архів

Зустрiч в Нiмецькому культурному центрi

    Нещодавно з гуманiтарною мiсiєю в м. Городня побувала делегацiя з нiмецького мiста Констанца.

    Пiд час перебування в Городнi гостi з Нiмеччини зустрiлися з членами новоствореного Німецького культурного центру. Ця зустрiч вiдбулася в ЗОШ I-III ст. № 1, з офiцiйної вона перетворилась у тепле щире свято.

    Гостей представив керiвник Нiмецького культурного центру М. П. Хмеленок, вчитель нiмецької мови ЗОШ №1. Учнi 3 класу пiднесли членам делегацiї український коровай, вручили квiти. Гостi були здивованi тим, що в невеличкому класi знайшли своє місце багато книг на німецькiй мовi, аудiо- i вiдеоматерiалiв, авторських пiдручникiв, довiдкової та туристичної лiтератури.

    У своєму виступi Гюнтер Кракор, керiвник делегацiї, побажав членам Нiмецького центру наполегливостi у вивченнi нiмецької мови, пiдтримав iх прагнення вивчати лiтературну спадщину Нiмеччини. Його дружина, фрау Ерiка, сказала, що кожну людину з далекого краю тягне на Батькiвщину. “Але ось тут, — вона поглядом обводить клас, — ми побачили маленьку частинку нашого рiдного краю. I вiд цього нам радiсно на серцi”.

— А ще ця радiсть вiдлунює в душi, — продовжує фрау Хеда Шмiдт, — бо сьогоднi у нас нацiональне свято — День нiмецької єдностi, i вам вдалося створити нам гарний святковий настрiй”.

    Гарний настрiй для гостей створювали учнi школи, члени гуртка нiмецької мови. Вони декламували вiршi нiмецьких поетiв в орiгiналi, співали пiснi на нiмецькiй мовi. Фрау Ерiка попросила проспiвати на росiйськiй мовi пiсню “Хай завжди буде сонце”, яку Оля Дрига проспiвала на нiмецькiй мовi, бо у Нiмеччини цю пiсню спiвають у дитячому садку на росiйськiй мовi.

    На зустрiчi був присутнiй наш земляк В. Гавко, який проживає в Нiмеччинi, а зараз якраз приїхав на гостини до матерi.

    За чашкою кави гостi жваво цiкавились життям школи, проблемами Німецького культурного центру, дiлилися своїми враженнями. Вони висловили щиру вдячнiсть керівнику Німецького культурного центру Хмеленку М.П. та класоводу Л.I. Жадченко, вихователю групи продовженого дня С.М. Лепень, батькам цього класу за органiзацiю цього свята. Слова щирого захоплення висловив Гюнтер Кракор на адресу завуча школи Зацаринної Г.В., яка вмiло пiдтримала паростки цiєї доброї справи, нацiлiла на майбутнє їх прорастання у дружбу. “Шкода, що ми ранiше не знали вас”, — сказали на прощання нiмецькi гостi.

    Слова української пiснi “I в вас, i в нас хай буде гаразд” переплетались з словами нiмецької пiснi “Auf Wiedersehen! Auf Wiedersehen!”, якi пiдхоплювали всi разом.

    Останнє фото на пам’ять... Теплий потиск рук. До зустрiчi!

    На згадку лишились “домашнi завдання” наших гостей — три аркушки iз враженнями про нашу зустрiч. Ось кiлька слiв з них.

    Ерiка Кракор: “Для нас всiх було великою несподiванкою те, що саме сьогоднi, 3 жовтня, в День нiмецької єдностi, нас запросили в Німецький культурний центр в Городнi. Ми вдячнi всiм за великий вклад в пропаганду нiмецької мови i за велику гостиннiсть”.

    Хеда Шмiдт: “В далекiй Українi ми почули чудовi нiмецькi вiршi i пiснi. Дiти здивували нас своїм знанням нiмецької мови, а дорослi вразили своєю українською гостиннiстю i показали нам, що у нас з’явились нові друзi”.

    Гюнтер Кракор: “Ми вдячнi вам за чудове свято i бажаємо вам сили i вiтримки, щоб ваш проект мав в Городнi великий успiх!”

    Нiмецький культурний центр в Городнi дiє. Нарештi всi тi, хто цiкавиться нiмецькою культурою, хто хоче вивчати нiмецьку мову, мають змогу поспiлкуватися мовою Гете i Гейне у Нiмецькому культурному центрi.

Валентина Сенчура,

м. Городня,

Чернігівська обл.

 

Презентація Німецького культурного центру

“Взаємодія”

    29 травня 2004 р. в Городні в малому залі Будинку культури відбулася презентація Німецького культурного центру “Взаємодія”. На презентації були присутні представники Чернігівського Німецького культурного центру і гость з Німеччини.

    В свойому вступному слові голова НКЦ “Взаємодія” Микола Хмеленок розповів, як народилася ідея організувати такий центр в Городні, подробно зупинився на історії російских і українських німців.

    Символічно, що Німецький культурний центр в Городні зареєстровано в день німецького Різдва. Хоча наш центр існує зовсім недавно, у нас вже з’явились друзі в Німеччині. 3 жовтня 2003 р., в День німецької єдності, ми вперше зустрічались з гостями з Німеччини, для яких дитяча група нашого Німецького культурного центру підготувала концерт німецькою мовою.

    Потім член НКЦ Галина Буренок, студенка одного з університетів Німеччини, а точніше університету в Констанці, розповіла, чим відрізняється німецький університет від українських університетів. Вона показала присутнім свій студентський і проїзний квитки, розповіла про острів квітів на Боденському озері Майнау (цей рай на землі належить одній сім’і), показала найбільш цікаві фотографії.

    Після цього з художньою програмою виступила дитяча група Німецького культурного центру. Діти виконали на німецькій мові пісні “Катюша”, “То ли ещё будет”, “Антошка”, прочитали відомі вірші Олександра Пушкіна, Михаїла Лермонтова, Костянтина Сімонова на німецькій мові.

    Гостей представив голова Німецького культурного центру м. Чернігова Віктор Бальцер. Він сказав, що в жовтні цього року Німецькому культурному центру м. Чернігова буде рівно п’ять лет, і побажав нашому центру успіхів та вдачі. Віктор Бальцер вручив городнянському культурному центру невеличкий подарунок — книжки на німецькій мові.

    Потім слово взяв Андрій Штоллер, колишній голова НКЦ “Взаємодія” м. Чернігова, котрий стояв біля джерел німецького руху в області. Він сказав, що в Чернігові були приємно здивовані, коли дізналися, що у них з’явився тезко в Городні. Від розповів дещо з передісторії центру, про те, що їх підтримують всі культурні установи міста, міськвиконком, місцеві підприємці. Німецький культурний центр м. Чернігова входить до координаційної ради Асоціації німців України, постійно бере участь у всіх фестивалях, міжнародних семінарах і конкурсах культури і мистецтва і в липні 2003 року був признаний кращим в країнах СНД. Тому в травні в Черніговський НКЦ приїжджав посол Німеччини разом зі своєю дружиною та іншими офіційними особами. З допомогою Німецького культурного центру вдається залучати німецькі інвестиції на Чернігівщину. Декілька місяців тому в Чернігові было створено спільне німецько-українске підприємство, і воно приносить Німецькому культурному центру 5 % прибутку.

    Культурний керівник НКЦ м. Чернігова Світлана Пилипенко, перед тим як представити свою культурну програму, розповіла про те, що Асоціація німців України створена в липні 2000 року і що в її склад входить 100 товариств. Робота ведеться у трьох напрямках: оздоровленння людей від 55 до 70 років, переважно етнічних німців, відпочинок дітей на морі, молодіжний відпочинок.

    Для молоді організуються семінари по комп’ютеру, таборі відпочинку, сплав на яхтах, спортивні комплекси, різні спортивні заходи.

    Перед тим як надати мікрофон Лідії Причепі, Світлана Пилипенко нагадала прекрасні слова одного німецького поета: “Где слышишь песни, ищи себе приют, ведь злые люди песен не поют”.

    Лідія Причепа, лауреат обласних конкурсів дитячої творчості м. Чернігів, “Міні Міс Чернігів-2003”, “Перша Віце Міс” міжнародного фестивалю “Зоряний Крим”, котрий проходив в Ялті, проспівала дві пісні німецькою мовою: “Мiсяць на небi” і “Один день любові”.

    Зал аплодував ще одному лауреату обласних конкурсів дитячої та юнацької творчості — Вові Нимаку, який виконав пісню “Ein bißchen Frieden”.

    Затаївши дух, глядачі слухали, як культурний керівник НКЦ з Чернігова проспівала німецькою мовою пісню “Guten Tag” і арію з оперети “Сільва” Кальмана німецькою мовою.

    Потім учитель історії Лепень В.Ф. розповів про книгу спогадів німецьких військовополонних про Сталинград, над перекладом якої працює керівник НКЦ “Взаємодія” М.П. Хмеленок, зачитав уривки з цієї книжки.

    В кінці з концертною програмою виступили дорослі члени Городнянського Німецького культурного центру. І городнянців, і гостей зворушила доля Василя Івановича Дікого з села Макишин, який в юністі лишився зору, але не підкорився долі. Він вивчає німецьку мову, слухаючи передачи “Німецької хвилі” та записуючи їх на свій старенький магнітофон. Василь Іванович прочитав на німецькій мові вірш Р.М. Рільке.

    Гостям подарували книжку городнянського журналіста І.П. Дудко “Городня”, набрані та віддруковані на комп’ютері брошури з віршами та іншими матеріалами членів НКЦ. “Хай вас завжди супроводжує вдача!” — побажали на прощанння колеги з Чернігова.

 

 

Повернутись на головну сторінку

 

 

Хостинг от uCoz